Page 28 - 4830

технологій, які дають змогу накопичувати дані та здійснювати їх
просторовий аналіз.

У міжнародній науково-технічній літературі такі просторові дані
отримали назву «геопросторові дані» (geospatial data), і все, що пов’язано з їх

формуванням, супроводом, підтримкою, технологічним забезпеченням та
використанням – інфраструктури геопросторових даних [40].

Відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр»,

геопросторові дані – набір даних про геопросторовий об’єкт.

Геопросторовий об’єкт – об’єкт реального світу, який характеризують

певним розташуванням на Землі і визначать у встановленій системі

просторово-часових координат [15].

Інформаційна (автоматизована) система, яка забезпечує збирання,

оброблення, аналіз, моделювання та позначання геопросторових даних,

отримала назву «геоінформаційної системи» [15].

Сьогодні проблема створення інфраструктури геопросторових даних

сформувана у самостійний науково-технічний напрям, який інтегрує в собі

методологію ведення відомих та галузевих кадастрів, геодезії та картографії,

дистанційного зондування, ГІС та Internet-технологій [40].

Головна мета створення інфраструктури геопросторових даних полягає в

інтеграції просторових даних, підвищення їх якості та забезпечення

оперативного доступу до даних та багатоцільового їх використання [40].

В Україні етапу робіт зі створенням національної інфраструктури

геопросторових даних останнім часом надають значну увагу. Актуальність

цієї проблеми знайшла свої відображення у низці законодавчих та

нормативних актів з питань інформатики, ведення кадастрів, покращення

картографічного забезпечення тощо [40].

Особлива роль у створення національної інфраструктури

геопросторових даних належить Державному земельному кадастру.

Відповідно до [15], Державний земельний кадастр є інформаційною

системою для ведення Державного лісового кадастру, Державного водного
29