Page 118 - 4830

5.4 Діагностичні ознаки бонітування ґрунтів і методи їх визначення

Обґрунтоване проведення бонітування ґрунтів за їх природними

властивостями потребує детального відбору основних діагностичних ознак,

які корелюють з урожайністю сільськогосподарських культур.

Якість ґрунту залежить від морфологічних, генетичних, хімічних і

фізичних властивостей.

Проте урожайність сільськогосподарських культур залежить не тільки

від якості ґрунту, але й від економічних чинників ведення

сільськогосподарського виробництва (забезпеченості основними й

оборотними фондами, кількості добрив, агротехніки та ін.).

Тому при бонітуванні ґрунтів необхідно брати до уваги врожайність на

різних агровиробничих групах ґрунтів у межах природно-

сільськогосподарського району для порівняно однакового рівня агротехніки

та інтенсивності ведення землеробства.

У межах кожного природно-сільськогосподарського району складають

списки агровиробничих груп ґрунтів у розрізі сільськогосподарських угідь:
рілля, багаторічні насадження, сінокоси, пасовища. Такі списки є основою

для складання шкал бонітування і експлікації ґрунтів.
Бонітування ґрунтів стосовно окремих культур проводять у межах

найбільш оптимальних умов їх вирощування. Для цього з урахуванням

кліматичних, ґрунтових та інших умов встановлюють зони екологічного

оптимуму.

На основі даних про тепло- і вологозабезпеченість, межі стійкості і

виносливості рослин проводять виділення північних, південних або висотних

границь зони розповсюдження даної культури. Виділена агрокліматична зона

повинна бути обмежена двома кривими: перша відповідає мінімуму (нестачі),

а друга – максимуму (надлишку) температури, опадів, які дозволяють

отримувати задовільну урожайність. Всередині зони (на різному віддаленні

119