Page 117 - 4830

Бонітування є уточненим агрономічним групуванням ґрунтів, у якому
облік якості за природною родючістю виражають у балах шляхом порівняння

їх з середньою багаторічною урожайністю основних сільськогосподарських
культур, а на природних кормових угіддях – з виходом сіна і зеленої маси.

Кореляційний зв’язок між природними властивостями ґрунтів та
урожайністю культур визначають методами математичної статистики.

Бонітування ґрунтів є продовженням комплексних обстежень земель і

передує їх економічній оцінці.

Основна мета бонітування полягає у визначенні відносної якості

ґрунтів за їх родючістю, тобто встановленні, у скільки разів один ґрунт

кращий або гірший від іншого за своїми природними і стійко набутими

властивостями.

Бонітування ґрунтів проводять за ґрунтовими різновидностями або

групами ґрунтів, рівноцінних за господарською цінністю, які залягають на

однакових елементах рельєфу, подібних за умовами зволоження і близьких за

агрофізичними, агрохімічними та іншими природними властивостями, які

впливають на урожайність сільськогосподарських культур.

Згідно з методичними рекомендаціями з проведення бонітування

ґрунтів, затвердженими в 1993 р., загальне і часткове бонітування необхідно

проводити за єдиною системою, яка створена на подібних принципах, але з

обов’язковим урахуванням місцевих та регіональних особливостей ґрунтів і

природних умов сільськогосподарського виробництва.

У системі земельного кадастру бонітування ґрунтів служить науковою

основою раціонального і високоефективного використання земельних

ресурсів, спрямованого на підвищення ґрунтової родючості й урожайності

сільськогосподарських культур.

118