Page 11 - 4824
P. 11

Квадратична цільова функція n-незалежних
                                                                 1   T
                                                            T
                                                    R( u)   a  u   u  D u ,           (2.1)
                                                                 2
                                  де D – симетрична додатньовизначена матриця,
                                  a  – вектор, компоненти якого сталі величини.
                                  Вектори  d   і  d   називаються  спряженими  відносно
                                              i     j
                                                             T
                            симетричної матриці D, якщо d      Dd     0 для всіх i  .
                                                                                    j
                                                             i    j
                                  Нехай     початковий     напрямок      P    збігається    з
                                                                          0
                                                                                0
                            антиградієнтом –  R   (u  0  ) у початковій точці  u  і  K кроків
                            спуску за взаємно спряженими напрямками Р 1, Р 2,…,Р к-1  уже
                            виконані. Тоді за основу вектора  P  слід брати
                                                                k
                                             P    R (u  (k  ) )    P .             (2.2)
                                              k                   k  1   k  1
                                  Величину     k  1    вибирають  так  щоб  напрямки  Р к,  Р к+1

                            були спряжені:
                                                    y ( k  ) 1  T  R (u  (k )  )
                                                                  ,                   (2.3)
                                              k  1          ( k  ) 1  2
                                                      R  (u
                                  де  y  ( k  ) 1    R (u  (  ) k  )  R (u  ( k  ) 1  ) .

                                  Отже відповідно до методу спряжених градієнтів перехід
                            з  точки  u  (k  )    в  точку  u  ( k  ) 1    здійснюється  за  рекурентною
                            процедурою
                                                    u  ( k )1    u  (  k)      P ,         (2.4)
                                                                   k  k
                                  де  P  – вибирають згідно (2.2).
                                      k
                                  Приведемо  текст  програми,  що  реалізує  алгоритм
                            спряжених коефіцієнтів, а також контрольний приклад.
                            ПОДАНИЙ  ТЕКСТ  ПРОГРАМИ  РЕАЛІЗУЄ , РИТМ
                            СПРЯЖЕНИХ ГРАДІЄНТІВ
                            10 PRINT "МЕТОД СПРЯЖЕНИХ ГРАДІЄНТІВ"
                            20"   ФУНКЦІЯ     Z=R(U1,    U2,..,.UN)     ОБЧИСЛЮЄТЬСЯ
                            В
                            2000 РЯДКУ
   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16