Page 11 - 4817

розквіт техніки а-ля пріма в практиці художників кінця XIX і XX століття,
коли ставилися задачі пленера. Метод а-ля пріма, оскільки він не припускає

багатократних прописок, дозволяє зберегти, за наявності досвіду,
максимальну свіжість і соковитість барвистих звучань, велику

безпосередність і гостроту виразу. В швидкому по виконанню накиданню з
натури, в ескізах цей метод незамінний.

Особливу сторінку займають акварелі Михайла Олександровича

Врубеля (1856-1910). Після закінчення Петербурзького університету, він

почав займатися у професора П. П. Чистякова вечорами, а у 1880 р. сам

став студентом Академії мистецтв. Врубель наполегливо вивчав техніку

акварелі і робив з її використанням ескізи, біблійні

сцени, натюрморти, портрети. Говорив, що акварель як техніку і в самій

академії розуміють лише три майстри.

Врубель використовував різні прийоми: то наносив фарби з чіткими

межами, залишаючи білі смуги незаписаного паперу, то малював по

вологому тлі, додавав до акварелі охру, срібний і бронзовий порошки. Частку

зображень міг вкрити пульверизатором, особливо в зображеннях морської

тематики. Робив спроби змішування в різних техніках (малюнок плюс

акварель, «портрет Олександри Станкевич», 1906). Серед його акварелей є

справжні витвори мистецтва («Автопортрет», 1882, «Гамлет і Офелія», 1883,

«Квіти в синій вазі», 1887). Більш того, Врубель зробив ескіз театральної

завіси «Ніч у Італії» саме в техніці акварелі (1891р.) та замальовку «Венеція,

місток Зітхань», що біля Палацу дожів. Він довго не полишав акварелі і в

роки праці в Києві. В техніці акварелі виконані його ескізи

до стінописів у Володимирському соборі — «Янгол зі свічкою», Натюрморти

Врубеля київського періоду з зображенням квітів взагалі стали шедеврами

майстра і прикладами віртуозного використання акварелей, це: «Квіт

шипшини», «Біла азалія», «Квіти в синій вазі». Коли дві молоді пані в Києві
запросили його давати їм уроки малюнку, він і сам знову почав багато

11