Page 14 - 4817

грунту. Коли гуаш висихає,вона значно світлішає. Гуа́ш (фр. Gouache, італ.
Guazzo — водяна фарба) — різновид водорозчинних фарб. На відміну від

акварелі — непрозорі через домішки крейди, свинцевих білил чи каоліну. Це
досить щільні, але недостатньо міцні фарби, і при нанесенні товстим шаром

осипаються, не мають блиску. Виникнення назви «гуаш» пов'язують
з Францією кінця XVIII століття, хоча техніка створення цієї фарби значно

старше — вона використовувалася вже в XVI столітті в Європі. В епоху

Відродження гуашшю користувалися для виконання ілюстрацій,

розписування віял, а також для портретних мініатюр.

З XVIII століття гуашевий живопис вдосконалюється і стає широко

поширеним видом живопису. Ним користуються для написання підготовчих

картонів, декоративних ескізів ілюстрацій і станкових творів. На відміну від

акварелі, гуаш непрозора, так як до складу фарб входять білила.

Для гуаші готують спеціальні фарби, якість яких має відповідати

наступним вимогам:

 колір і відтінок повинні відповідати еталонним зразкам;

 паста фарби повинна вільно набиратися на пензель;

 висихає при температурі 15-20° до 1 години.

 після висихання поверхня повинна мати матово-бархатисту

фактуру, не утворювати тріщин і не давати відлипу.

 розведена водою фарба повинна лягати рівним шаром і після

підсихання добре закріплюватися на грунті або на папері, не

бруднити і зберігати нестираючу поверхню.

 у тонких і товстих шарах без розведення водою фарба повинна

лягати непрозорим щільним шаром.

 не змінюватися під дією сонячного світла сама по собі і при

змішуванні з іншими фарбами.

 зберігатися тривалий час, не густіючи і не засихаючи і легко

розмиватися водою.

14