Page 19 - 4815

де k – коефіцієнт запасу приблизно дорівнює 5.
3
Визначений об’єм ТС не повинен бути менший ніж 5-7 м .
Можливі втрати суміші під час її транспортування оцінюють за
питомими втратами на 1000 м довжини бурильної колони, який для
3
труб 114-140 мм приймають 0,7 м /1000м. Спосіб транспортування
суміші вибирають з урахуванням глибини залягання зони
поглинання, фактичної конструкції свердловини, наявності
технічних засобів тощо.
Найширше розповсюдження в практиці отримав спосіб
наведений на рисунку 1.2 а. Цей спосіб простий, безпечний, але
одночасно якість тампонування через змішування ТС з буровим
розчином недостатня.
Під час транспортування ТС по бурильній колоні
найменшого розведення промивною рідиною досягають
встановленням відкритого кінця бурильної колони нижче зони
поглинання. Недолік способу – прихоплення труб. Для запобігання
прихоплень в нижній частині колони труб встановлюють ЛБТ без
сталевих замків, які потім розбурюють (рис. 1.2 б).

– статичний рівень рідини на початку поглинання рідини;
h с
l п – товщина поглинаючого горизонту; l 1 – висота цементного стакана над
зоною поглинання;
1 – попередня обсадна колона; 2 – бурильна колона; 3 – комплект
легкорозбурюваних труб.
Рисунок 1.2 – Способи тампонування зони поглинань

17