Page 18 - 4815
P. 18
пласта дизпаливо спливає i суміш швидко тужавіє, перетворюючись
в міцний камінь.
Тампонування зони поглинання після її розкриття проводять
у такій послідовності:
встановлення характеристики зони поглинання
(глибина, товщина, розміри поглинаючих каналів, тиск поглинання,
діаметр свердловини в зоні поглинання);
вибір тампонажної сумiшi (ТС), її рецептури;
визначення об’єму ТС або кожної її порції при
послiдовному закачуванні;
вибір способу приготування ТС;
вибір способу доставки ТС (див. рис. 1.2);
визначення об’єму протискувальної рідини;
оцiнка термінів проведення операції i узгодження
термiнiв тужавіння ТС;
проведення операції в цілому, включаючи
розбурювання моста.
Якість тампонування часто оцінюють за тиском у момент
нагнітання ТС в пласт. Операцію вважають успішною, коли тиск на
цементувальній головці в цей момент зростає на 4,5-5,0 МПа.
Об’єм тампонажної сумiшi для iзоляцiї зони поглинання
включає об’єми на заповнення всіх поглинаючих каналів на
довжині 1 м по периметру від стінки свердловини; на створення
цементного стакану в зоні поглинання та втрат сумiшi при
виконанні технологічної операції. Цементний камінь у каналах
пласта повинен витримувати перепади тиску, які виникають при
подальшому поглинанні свердловини.
Об’єм ТС для заповнення поглинаючих каналів (V 1) і
утворення цементного стакану (V 2) можна оцінити за формулою
2
V V V m l r r c 2 r c 2 l 1 l , (1.24)
тс
n
2
n
0
1
де m – коефіцієнт ефективної тріщинної пористості поглинаючого
горизонту, приблизно рівний 0,05-0,1;
l п – товщина поглинаючого горизонту, м;
l 1 – висота цементного стакана над зоною поглинання, l 1=20-
50 м;
r с – радіус свердловини, м;
r 0 – радіус зони заповнення каналів поглинаючого
горизонту, м ( r 0 r c 5 , 0 ( ) 0 , 1 ).
У практиці об’єм ТС часто визначають за формулою
V k V , (1.25)
тс
16