Page 15 - 4815

 h 
     1 c  , (1.16)


1
 Z п 
де  1 - густина полегшеного бурового розчину;
 - густина бурового розчину при якому почалось поглинання;
h c, Z п – статичний рівень бурового розчину та глибина зони
поглинання.
Для зменшення густини бурового розчину застосовують його
очищення від вибуреної породи та розведення водою. Об’єм води
для зменшення густини з ρ до ρ 1 визначають за формулою
  
V  р V  1 , (1.17)
   в
1
де V р – об’єм циркулюючого розчину у свердловині.
Якщо Р пл значно менше величини гідростатичного
тиску (Р гідр), то в цьому випадку можна застосувати аеровані
розчини. Коефіцієнт аерації (а) можна визначити за наближеною
формулою Стронг-Уайта:

P  P
a  a , (1.18)
1 , 0   Pln   3 , 2
де Р а - тиск аерованого розчину напроти поглинаючого
горизонту, МПа.
Значення цього тиску можна визначити за формулою:
P  K  в g  Z  П , (1.19)
П
а
Густину аерованого розчину можна оцінити iз умови:

 а  1 а , (1.20)

0
де  – густина вихідного бурового розчину
Розглянемо вплив структурно-механiчних властивостей
бурового розчину на запобігання поглинань. Припустимо, що
канали поглинань мають форму плоских тріщин.
Перепад тиску для переміщення бурового розчину з відомим
СНЗ в плоскій тріщині знаходять за формулою:
2l  
P  1 , (1.21)


де , l – відповідно розкриття та довжина тріщини;

13