Page 82 - 4794

навіть часто менш розвинені, менші за розмірами території
одержують більше вигод від свобод загального регіонального
ринку. Глобалізація моноцентрична, причому включає у свою
орбіту не тільки держави, що мало відрізняються за рівнем
розвитку, але й різко, полярно різні, від самих багатих до
самих найбідніших. Глобальна торговельна експансія, що
ґрунтується формально на рівних можливостях конкуренції,
обертається експлуатацією слабких партнерів сильними;
- регіоналізація за суттю екстравертно- й інтровертно-
протекціоналістична. Усередині – регіональні пільги й
свободи призначені тільки для країн-учасниць. Країни-
аутсайдери фактично тією чи іншою мірою дискримінуються.
Глобалізація принципово є необмежено екстравертно
лібералізованою. Вигоди вільної конкуренції формально
поширюються на всіх, фактично ж – на найсильніших.
Поняття «новий регіоналізм» та його представники.
В останні два десятиліття ХХ століття спостерігався ріст
інтеграційних процесів у світі, у ході яких багато країн стали
більш взаємозалежними й почали шукати вирішення проблем,
що виходять за рамки національних. Це прагнення до
спільного вирішення господарських завдань, об'єднання
зусиль для подолання труднощів регіонального або
глобального характеру призвели до появи декількох десятків
міжвладних і невладних організацій, кількість яких зростала з
кожним роком. Це в свою чергу призвело до появи нової хвилі
регіональних торговельних угод. У наслідок цього в другій
половині ХХ століття виник так званий «новий регіоналізм».
Першим представником регіоналізму нового типу було
Європейське Співтовариство, пізніше Європейський Союз.
Його створення дало поштовх першій хвилі регіоналізації
нового типу, що стала поширюватися всіма континентами.
Перша хвиля регіоналізації оформлялася у вигляді пактів
між країнами, що розвиваються, або у вигляді додаткових
угод, які дозволяли цим країнам приймати певну участь у

82