Page 80 - 4794

- екологічна й культурна безпеки, невоєнні аспекти
безпеки;
- залучення міжнародних ресурсів для регіональних
програм;
- економічне й гуманітарне співробітництва.
Вихід територіальних суб'єктів і регіонів на
міжнародний рівень обумовив появу форми міжнародного
регіоналізму. Міждержавний регіоналізм розглядають із
різних точок зору. Як правило, його розцінюють як елемент
модернізації й прогресу. Разом з тим регіоналізм часто
визнається як загроза державі, оскільки потенційно несе
небезпеку фрагментації, сепаратизму. Фактично регіоналізм в
межах країни чи групи країн відрізняється характером,
формами прояву, масштабністю процесів, а, тому, неможливо
створити єдину модель (або теорію), що б пояснювала всі
можливі варіанти. Існуючі в сучасному світі транснаціональні
регіони формуються насамперед на економічній основі. Як
правило, це своєрідні індустріальні, торговельні й фінансові
коридори, системи здійснення трансакцій, що зв'язують
провідні індустріальні центри. Каркасом формування
транснаціонального регіону є пквна система економічних
взаємозв'язків, вигідних учасникам регіону. Сам по собі
економічний регіоналізм не повинен і не може бути
принципом створення нового світового економічного порядку.
Економічний регіоналізм скоріше є неминучим наслідком
існування різних регіональних торговельних зон і
торговельних союзів.
Особливістю сучасного економічного регіоналізму є те,
що більшість експертів не вважає регіональну інтеграцію
альтернативою світовому ринку в цілому. Регіональні
угруповання, навіть такі потужні, як ЄС, з економічної точки
зору є лише об'єднаннями, покликаними спільно захищати
свої ринки й завойовувати чужі. Регіональна інтеграція не
може ефективно перешкоджати подальшому розвитку світової

80