Page 66 - 4772

метод визначення первісних витрат, метод вартості заміщення та метод вартості
відтворення.
При оцінці об'єкта інтелектуальної власності методом вартості заміщення за
взірець править аналогічний за функціональними можливостями та варіантами
використання об'єкт.
Метод вартості відтворення допомагає визначити, які витрати необхідні для
розробки чи купівлі точної копії оцінюваного об'єкта інтелектуальної власності.
За ринкового підходу, вартість визначається як найвірогідніша ціна на ринку на
дату оцінки. Це максимальна ціна, якої може досягти продавець, та мінімальна, що
може бути запропонована покупцем. Вважають, що покупець не заплатить за
конкретний об'єкт купівлі-продажу ціну більшу, ніж коштує інший, і має ті самі

споживчі якості.
Доходний (прибутковий) підхід орієнтується на оцінку спроможності
наукоємної продукції приносити власнику монопольно високий доход, що потребує
інформації про її ринкові перспективи. Фактично цей підхід грунтується на
припущенні, що типовий споживач, який купує наукоємну продукцію, обов'язково
розраховує на майбутній прибуток, а вартість об'єкта, оцінки, визначається його
здатністю приносити цей прибуток.
Прибутковий підхід включає методи дисконтування, капіталізації та звільнення від
роялті.
Метод дисконтування найкраще використовувати у випадках, коли мають місце
нестабільні потоки прибутків та видатків.
Визначення ставки дисконтування є найвужчим місцем у використанні цього
методу. Існує ряд досліджень, пов'язаних з визначенням ставки дисконтування. Досить
поширеним є шлях кумулятивної побудови ставки. При цьому за основу ставки
дисконтування приймається безризикова ставка.
В основі методу капіталізації прибутків - капіталізація як переведення прибутків
від використання майна у його вартість. При цьому припускають, що прибуток не
змінюється у часі. Тому цей метод краще використовувати при оцінці об'єктів, які вже
функціонують і мають стабільні, тобто такі, що добре прогнозуються, величини річних
прибутків (ефективного валового прибутку) та видатків (постійні, операційні,
експлуатаційні витрати та резерви). Поточна вартість об'єкта оцінки визначається
шляхом ділення щорічного прибутку (операційного доходу), який отримують від
комерційного використання об'єкта оцінки, на коефіцієнт капіталізації.
Досить ефективним є метод звільнення від роялті. При оцінці припускається, що
інтелектуальна власність, яку використовують на підприємстві, йому не належить.
Тому частину доходу підприємство повинно сплачувати як винагороду за
гіпотетичною ліцензією особам, які мають права на відповідні об'єкти інтелектуальної
власності.

Інтелектуальна власність та інтелектуальні інвестиції
Розвиток ринкових відносин, конкуренція стимулюють прискорення науково-
технічного прогресу, потребують збільшення вкладень у інтелектуальний
потенціал суспільства. Результати наукових досліджень стають активним
елементом виробництва і входять до складу реальних інвестицій.

66