Page 62 - 4772

3. Реконструкція. Вона являє собою інвестиційну операцію, пов’язану з
істотним перетворенням всього виробничого процесу на основі сучасних науково-
технічних досягнень. Її здійснюють відповідно до комплексного плану
реконструкції підприємства з метою радикального збільшення його виробничого
потенціалу, істотного підвищення якості продукції, що випускається,
запровадження ресурсозберігаючих технологій тощо. У процесі реконструкції може
здійснюватися розширення окремих виробничих будинків і помешкань ( якщо нове
технологічне устаткування не може бути розміщено в наявних приміщеннях),
будівництво нових будинків і споруд того ж призначення, замість ліквідованих на
території підприємства, подальша експлуатація яких з технологічних або
економічних причин визнана недоцільною.

4. Модернізація. Вона являє собою інвестиційну операцію, пов’язану з
вдосконалення і приведенням активної частини основних виробничих засобів до
стану, що відповідає сучасному рівню здійснення технологічних процесів , шляхом
реконструктивних змін основного парку машин, механізмів і устаткування, що
використовується підприємством у процесі операційної діяльності.
5. Оновлення окремих видів устаткування. Інвестиційна операція, пов’язана з
заміною (у зв’язку з фізичним зносом) або доповненням ( у зв’язку з ростом обсягів
діяльності або необхідністю підвищення продуктивності праці) наявного парку
устаткування окремими новими їх видами, що не змінюють загальної схеми
здійснення технологічного процес. Оновлення окремих видів устаткування
характеризує, в основному, процес простого відтворення активної частини
виробничих основних засобів.
6. Інноваційне інвестування в нематеріальні активи. Інвестиційна операція,
спрямована на використання в операційній та інших видах діяльності підприємства
нових наукових і технологічних знань з метою досягнення комерційного успіху.
7. Інвестування приросту запасів матеріальних оборотних активів.
Спрямоване на розширення об’єму використовуваних операційних оборотних
активів підприємства, що забезпечує необхідну пропорційність (збалансованість) у
розвитку поза оборотних і оборотних операційних активів у результаті операційної
діяльності. Необхідність цієї форми інвестування пов’язана з тим, що розширення
будь-якої форми виробничого потенціалу, забезпечуване раніше розглянутими
формами реального інвестування, визначає можливість додаткового випуску
продукції. Ця можливість може бути реалізована тільки при відповідному
розширенні обсягу використання матеріальних оборотних активів.
Усі перелічені форми реального інвестування можуть бути зведені до
основних трьох його напрямів:
1. Капітальне інвестування або капітальне вкладення (перші 5 форм).
2. Інноваційне інвестування (шоста форма).
3. Інвестування приросту оборотних активів (сьома форма).
Усі форми реального інвестування проходять три стадії:
1. Передінвестиційна стадія, в процесі якої розробляють варіанти
альтернативних інвестиційних рішень, оцінюють і приймають до реалізації
конкретний їх результат.

62