Page 66 - 4767
P. 66

ТЕМА 9. СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА

                   9.1 Валюта та її ознаки. Складові валютної системи

                   Міжнародні  валютні  відносини  –  це  система  відносин,які  виникають  з
            приводу  проведення  різноманітних  обмінних  операцій  з  грішми  та  кредитними
            засобами    різних  країн  при    міжнародних  розрахунків  за  товари  та  послуги.
            Найважливішими  об’єктами  цих  відносин  є  валюти  різних  країн.  Їх
            характеристиками є котирування та конвертованість.
                   Котирування – це здатність валют оцінюватись, тобто встановлення курсів
            іноземних       валют      відповідно      до     діючого      законодавства       і    практики.
            Конвертованість  –  це  здатність  обмінюватись  на  іноземні  валюти.  Є  вільно,
            частково та неконвертовані валюти. Такий поділ пов'язаний з рівнем обмеженості
            обміну  на  іноземні  валюти  або  рівнем  існування  валютних  обмежень  в  тій  чи
            іншій країні.
                   Валютні обмеження передбачають:
                         регулювання  переказів  і  платежів  за  кордон,  вивезення  капіталу,
            ввезення прибутків, золота, цінних паперів.
                         заборону вільного продажу і купівлі іноземної валюти.

                         обов’язкову  передачу  державі  іноземної  валюти  в  обмін  на
            національну валюту за офіційним курсом.
                   Світова  валютна  система  –  це  організаційна  форма  грошово-кредитних
            відносин у міжнародному обігу, яка склалася на основі розвитку світового ринку,
            закріплена  міжнародними  угодами  й  обслуговує  взаємний  обмін  результатами
            діяльності  національних  господарств.  Вона  складається  з  підсистем:  валютного
            механізму та системи міжнародних валютних відносин.
                   Валютний  механізм  –  це  правові  норми  та  інститути,  які  ці  норми
            виробляють  і  представляють.  Це  міжнародні  угоди  з  валютних  питань,
            Міжнародний  валютний  фонд,  регіональні  і  національні  валютно-кредитні
            заклади.
                   Одним  з  головних  елементів  валютного  механізму  є  Міжнародний
            валютний  фонд  (МВФ),  який  був  заснований    у  1945  р.  на  основі  Бреттон-
            Вудської конференції і має статус спеціалізованого закладу ООН.
                   МВФ  є  міжурядовою  валютно-кредитною  організацією,  діяльність  якої
            направлена на сприяння розвитку міжнародних економічних відносин, особливо
            фінансово-кредитних і торговельних.
                   Основні функції МВФ:
                    -  вироблення  правил  регулювання  валютних  курсів  і  контролю  за  їх
            виконанням;
                    - надання державам-членам кредитів для вирівнювання платіжних балансів,
            для підтримки національних валют.
                    Капітал  МВФ  створюється  із  внесків  країн-членів  у  відповідно  до
            встановленої  для  кожної  країни  квоти,  яку  визначають  із  урахуванням
            економічного  потенціалу  і  місця  даної  країни  у  світовій  економіці.  Квоти
            переглядають  не  рідше  ніж  раз  у  5  років.  Голоси  в  керівних  органах  МВФ
            розподіляються  між  країнами  виходячи  з  розміру  квот.  Кожна  країна  має  250

                                                             65
   61   62   63   64   65   66   67   68   69   70   71