Page 63 - 4767

Сучасні міграційні процеси мають певні тенденції і проблеми, які багато в
чому пов’язані з напрямками міграційних потоків, які представлено на рисунку
8.2.
Основні напрямки сучасних міграційних потоків
Постійно працює Число іммігрантів – 3-8 млн
близько 5-12 млн. іммігрантів, осіб. Найпривабливіші
найбільшу частку яких Аргентина та Венесуелла. Туди

США становлять вихідці з північної іммігрують із сусідніх країн, а
частини Латинської Америки також
та
з
Азії
Африки.
та Південно-Східної Азії Посилюється тенденції припливу Латинська Америка
робочої сили з
посткомуністичних країн.

Загальна кількість Це традиційний центр
працюючих іммігрантів 4-7 міграції, котрий стягує на роботу
млн осіб Найбільш привабливі 2-3 % іноземних працівників від
для них Люксембург (33 %), їх загального числа. Основними
Швейцарія (30 %), Франція та постачальниками трудових
ФРН (по 8 %). Іммігрантами є ресурсів є Європа та Азія.
вихідці з країн
Середземномор’я, Африки,
Центральної

Західна Європа Середнього Сходу, Основними імпортерами Австралія
посткомуністичних країн.
Існує внутрішня міграція тут є Японія, Південна Корея,
через нижчий рівень розвитку Бруней, Гонконг, Малайзія,
з Португалії, Греції, Іспанії та Тайвань, Сингапур і головні
Італії. експортери трудових ресурсів –
В’єтнам, Лаос, Тайланд,
Філіпіни, Китай , Індія.

Сюди стягується в Головними споживачами
середньому від 3 до 5 млн трудових ресурсів є країни
мігрантів. Найбільше їдуть з Магрибу та Лівія, основні
Пакістану, Індії, Кореї, постачальники – країни Західна Африка
Філіпінів, В’єтнаму. Центральної та Східної Африки.
Найбільше Об’єднаних
іноземців
Близький Схід Арабських Еміратах (97 % Основними
в
працює
всіх працюючих), в Катарі
(95,6 %), в Кувейті (86,5 %), в
Саудівській Аравії (48,3 %), в постачальниками трудових
Бахрейні (46 %), в Омані (40 ресурсів в даному регіоні є
вихідці з країн Центральної та
%). Південна Африка
Східної Африки.

Рисунок 8.2 – Основні напрямки сучасних міграційних потоків
Соціально-економічні наслідки трудової міграції можуть бути як
позитивними, та і негативними. Розглянемо їх стосовно країн експортерів та
імпортерів трудових ресурсів (рисунок 8.3).
62