Page 69 - 4767

конкуренції американському долару. Реально з ним може конкурувати лише євро,
яке (з 01.01.99 р. введено в безготівковий обіг, а з 01.01.2002 р. – у готівковий
обіг). Також спостерігається тенденція до переходу від стандарту СПЗ до багато
валютного стандарту провідних валют світу. У цьому контексті нещодавно до 4-х
провідних валют у «валютний кошик» введено валюту «останньої інстанції» -
швейцарський франк, який неодноразово доводив свою стабільність та надійність
у періоди світових валютних криз та катаклізмів. Надто важливою є тенденція до
повернення ролі золота для світової валютної системи. Золоті запаси
закладаються фондом світових грошей і найбільш надійними резервними
активами порівняно з національними валютами, євровалютами, міжнародними
штучними валютами. Не менш значимою є тенденція до зростання ролі СПЗ, які
не відповідають меті їх створення, бо вони не стали ні еталоном вартості, ні
головним резервним і платіжним засобом. В операціях МВФ СПЗ
використовують як коефіцієнт перерахунку національних валют, для вираження
квот, кредитів, доходів та витрат. Поза МВФ СПЗ використовують на світовому
ринку позичкового капіталу, деякі рахунки, облігації, синдиковані кредити
деноміновані в СПЗ. Їх не можна використовувати банкам, підприємствам,
приватним особам. Тому розвивається ринок приватних СПЗ здебільшого у формі
банківських депозитів. Вагомо постає проблема з функціонуванням режиму
плаваючих валютних курсів, який не забезпечує стабільності світової валютної
системи. Більшість країн віддають перевагу режиму регулювання плавання
валютного курсу, підтримуючи його різними методами валютної політики.
Валютний ринок - система соціально-економічних і організаційних
відносин купівлі-продажу різних іноземних валют і платіжних документів
(векселів, чеків) в іноземній валюті.
Валютний ринок є сукупністю ринків: роздрібний ринок для спотової
(касової) торгівлі за готівку; міжбанківський ринок для спотової і форвардної
(строкової) торгівлі; ринки для торгівлі ф’ючерсами та опціонами (похідні цінні
папери). На міжнародному валютному ринку взаємодіють три найбільші
учасники: державні центральні банки; корпорації; комерційні банки. Торгівля
провідними світовими валютами здійснюється на спотовому та форвардному
ринках. Торгівля на спотовому ринку передбачає негайну ( в день укладання
угоди) поставку купленої валюти (валют). На форвардному ринку комерційні
банки і корпорації домовляються обміняти певну суму в одній валюті на іншу за
певною ціною в відповідний момент у майбутньому.
Функціонування та розвиток валютних ринків залежать від національної та
наднаціональної валютної політики. Вона буває поточною та довгостроковою
структурною. Поточна політика - це щоденне оперативне регулювання діяльності
валютного ринку, яке існує у двох формах: дисконтна та девізна. Дисконтна
політика спрямована на регулювання валютного курсу, руху капіталів і
платіжного балансу шляхом зміни процентних ставок за кредити. Девізна
політика - це регулювання валютного курсу шляхом купівлі та продажу іноземної
валюти.
Довгострокова структурна політика – це здійснення довгострокових
структурних змін у міжнародному валютному механізмі шляхом міждержавних
переговорів та угод. До заходів валютної політики відносяться: девальвація,

68