Page 53 - 4767

(угод) компаній різних країн шляхом проведення спільної маркетингової,
фінансової, інноваційної та операційної діяльності.
На кінець ХХ ст. сто найбільших не фінансових ТНК всього світу володіли
закордонними активами на суму 1,8 трлн дол. США, обсяг їх закордонного
продажу – 2,1 трлн дол. США, в їх іноземних філіях було зайнято 6 млн осіб.
Майже 90 % із ста найбільших ТНК припадає на країни ЄС, США, Японію в
автомобільній промисловості, електроніці, виробництві електрообладнання,
хімічній та фармацевтичній промисловості.
Економічний механізм діяльності ТНК визначається екологічним та
регулятивним середовищем у країнах базування та країнах здійснення діяльності
ТНК, режимом торговельних, митних та фінансових взаємовідносин між країнами
діяльності ТНК, можливостями використання переваг транснаціоналізації
діяльності для підвищення кінцевої ефективності функціонування ТНК. Ключове
значення в цьому контексті мають такі взаємопов’язані умови:
– податкові умови діяльності ТНК, які визначають стимули
трансграничного розширення виробництва та збуту;
– міжнародне позиціювання активів ТНК з метою зниження фінансових
ризиків та податкових зобов’язань;
– можливості використання трансфертних цін, за якими здійснюються
трансакції між філіями ТНК у різних країнах.
Трансфертні ціни – ціни, які:
– є не вільно ринковими, а внутрішньо регульованими цінами ТНК;
– враховують рівень витрат на виробництво або індикатори ринкових
цін, але водночас встановлюються на такому рівні, який відповідає
певним потребам ТНК – мінімізації податків та митних витрат,
трансферу фінансових ресурсів від однієї філії ТНК до іншої,
акумуляції активів ТНК у певній країні та ін. Відхилення
трансфертних цін від ринкових визначає обсяг перерозподілу фінансів
всередині ТНК;
– слугують формуванню внутрішньої норми прибутку ТНК за рахунок
перерозподілу фінансових ресурсів та мінімізації податкових та інших
зобов’язань у глобальній корпораційній структурі;
– впливають на основні макроекономічні показники – рівень експорту
ВВП, національного доходу, державного дефіциту приймаючих країн.
Управління внутрішніми фінансовими потоками ТНК є по суті
міжнародним фінансовим менеджментом компанії, або управлінням її
фінансовими потоками у глобальному масштабі.
Найменш поширеним є міжнародний децентралізований фінансовий
менеджмент. У цьому випадку кожна філія ТНК самостійно приймає рішення і
веде управління всіма фінансовими трансакціями.
При централізованому фінансовому менеджменті кожна філія підтримує
мінімальний фінансовий баланс тільки на невідкладні виробничі потреби. Всі інші
засоби централізуються та управляються на рівні ТНК (або регіональним
управлінням компанії). Це дає змогу мінімізувати валютні ризики та зменшити
витрати на зовнішні залучення, отримати додатковий прибуток шляхом
розміщення надлишкової ліквідності на депозитних рахунках чи шляхом коротко-

та середньострокового інвестування на міжнародних фінансових ринках.
52