Page 50 - 4767
P. 50
– реінвестування прибутку – частка іноземного інвестора в прибутках
компанії, яка не розподілена як дивіденди і не переказана інвесторові,
а використана для подальшого збільшення активів компанії;
– внутрішньокорпораційний рух капіталу у формі кредитів та позик від
материнської компанії до дочірніх, асоційованих компаній та філій.
Глобальну макроекономічну інфраструктуру іноземного інвестування
складає взаємодія таких основних сегментів як глобальні ринки капіталів,
міжнародний валютний ринок, міжнародні ринки акцій, фінанси ТНК.
Регулятивні умови стимулювання міжнародної інвестиційної діяльності
здійснюють міжнародні інституції: Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світова
організація торгівлі (СОТ), Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР),
Багатостороння агенція гарантування інвестицій) БАГІ, Міжнародна фінансова
корпорація (МФК), Конференція ООН з питань торгівлі і розвитку (ЮНКТАД),
які проводять глобальний моніторинг інвестиційної діяльності та розробляють
підходи до його регулювання.
6.2 Портфельні закордонні інвестиції
Портфельні інвестиції – це суто фінансові активи у вигляді облігацій та
акцій, які деномінуються в національну валюту. Іншими словами, міжнародні
портфельні інвестиції – це вкладення капіталу в закордонні цінні папери з метою
отримання прибутку. Їх особливістю є переважна короткостроковість, що
пов’язана з метою інвестування та з принципами управління інвестиційним
портфелем.
Інвестування може здійснюватися як у національні цінні папери, так і в
цінні папери інших країн. Отже, з національною ознакою портфельні інвестиції
поділяються на внутрішні та міжнародні. Розглянемо класифікацію міжнародних
портфельних інвестицій за видами цінних паперів, яка грунтується на методології
платіжного балансу країни. Вони поділяються на інвестиції в:
– акціонерні цінні папери – грошовий документ, що обертається на
ринку і засвідчує майнове право власника щодо особи, яка випустила
цей документ;
– боргові цінні папери – грошовий документ, що обертається на ринку і
засвідчує відносини позики власника документа щодо особи, яка
випустила цей документ. Боргові цінні папери можуть мати форму:
облігацій (bond), простих векселів, боргових розписок (note) –
грошових інструментів, що дають своєму утримувачу безумовне
право на гарантований фіксований грошовий дохід або на визначений
договором змінюваний дохід;
– інструменти грошового ринку – грошові інструменти, що дають
утримувачу безумовне право на гарантований фіксований грошовий
дохід на певну дату. Ці інструменти продаються на ринку із знижкою,
розмір якої залежить від розміру відсоткової ставки та часу, який
залишився до погашення. До них належать казначейські векселі,
депозитні сертифікати, банківські акцепти тощо;
49