Page 79 - 4763

одиниці продукції тут обчислюється діленням сукупних

витрат за певний період на кількість виготовленої продукції.
Проте у вітчизняних виробничих галузях економіки переважає
багатопродуктовне виробництво. За цих умов калькулювання

помітно ускладнюється і є менш точним, оскільки виникає
проблема правильного розподілу-витрат.

Під час калькулювання витрати групують за
калькуляційними статтями, номенклатура яких залежить від

особливостей виробництва. Установлюючи статті витрат,
необхідно дотримуватись таких вимог:

- максимальну частку витрат, які включаються у
собівартість, треба обчислювати прямо на окремі вироби;
- статті непрямих витрат необхідно формувати так, щоб

їх можна було цілком обгрунтовано розподілити між
виробами.

Цехова (дільнична) та заводська собівартість.
В загальному вигляді в номенклатуру калькуляційних

статей входять:
- сировина та матеріали;

- енергія;
- основна заробітна плата виробників;
- додаткова заробітна плата виробників;

- відрахування на соціальні потреби;

- витрати на утримання та експлуатацію машин та облад-
нання;
- загально виробничі витрати;

- загально господарські витрати;
- підготовка та освоєння виробництва;

- невиробничі витрати (витрати на маркетинг).

Сума перших семи статей становить цехову, дев'яти -
виробничу і всіх статей - повну собівартість.
Повна собівартість продукції (робіт, послуг) - це
виражені в грошовій формі ресурси, витрачені на її

виробництво і реалізацію (збут). До повної собівартості

79