Page 219 - 4763

Водний транспорт представлений нафтоналивними

суднами (морські та річні танкери, самохідні і несамохідні
баржі), причальними пристроями в пунктах відправки і
прибуття нафтовантажів, пристроями для зливання та

наливання нафти і нафтопродуктів.
Морське самохідне нафтоналивне судно називається

танкером (вантажопідіймальністю досягає 50 тис. т. і більше),
а несамохідне – морською баржею або ліхтером.

Ліхтери, що випускаються вантажопідіймальністю до 10
тис. т. і більше, призначені для перевезення нафтопродуктів

на великі відстані, а також для операцій щодо зливання та
наливання танкерів, якщо останні не мають можливості
підійти до берегового причалу.

Річні баржі – несамохідні вантажні судна, що
пересуваються буксиром або штовхачем, виготовляють

вантажопідіймальністю від 100 т до 12 тис. т. Для наливання і
розвантаження нафтоналивних суден передбачені гавані і

причали.
Автомобільний транспорт використовують для

перевезеннях нафтопродуктів з розподільчих нафтобаз
безпосередньо споживачу, а також у районах, куди неможливо
доставити нафтопродукти залізничним і водним шляхами.

Перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом

3
здійснюється за допомогою автоцистерн (до 25 м ),
автопаливозаправників, контейнерів (металеві або еластичні
гумово-тканеві до 20 м ), бочок (0,05–0,5 м ), бідонів (0,005–
3
3
3
0,062 м ).
7. Зберігання нафти, газу і нафтопродуктів. Для

збору, зберігання і обліку нафти і нафтопродуктів на
нафтопромислах, нафтопереробних заводах, нафтобазах і
станціях магістральних нафтопроводів і

нафтопродуктопроводів слугують резервуари – посудини
різної форми і розмірів, виготовлені з різноманітних

матеріалів. За призначенням вони підрозділяються на

219