Page 222 - 4763

об’єм щорічно закінчується і відбирається з ПСГ, а буферний

постійно знаходиться у ПСГ під час його експлуатації. Об’єм
буферного газу складає від 60 до 140% активного газу. Він
призначений для створення в ПСГ заданого тиску після

завершення відбору, що забезпечує необхідний дебіт
свердловин при відборі, зменшення ступеня стискування газу

на компресорній станції і запобігання впровадження пластової
води у сховище.

Знаючи коефіцієнт місячної нерівномірності

газоспоживання k мі , можна визначити активний об’єм газу

Q :
a
  n
n
n
a  м   1 q м  р


Q q р  q q р    q 1 K мі , (16.11)
1  i 1  i  q р  1  i
де n – число місяців у році, для яких k або більше або
мі
менше за одиницю.
До знайденого активного об’єму додають 20–30% на

річні коливання середньої температури повітря. Об’єм
буферного газу пов’язаний з тиском у ПСГ відповідно до

закону Менделеєва-Клапейрона:
Q   к ~ z р 0 ~ p z 0 , (16.12)
б
де:  к – об’єм порового простору газонасиченого

пласта; р – середньозважений за об’ємом порового простору
~
пласта мінімальний тиск у ПСГ (у кінці періоду відбору газу);

~ – коефіцієнт надстисливості
р – атмосферний тиск; , zz
0 0
~
газу відповідно за тисках p і p .
0
Загальний об’єм газу аналогічно пов’язаний із
середньозваженим максимальним тиском у ПСГ (у кінці

періоду запомповування газу). Максимальний і мінімальний
тиски встановлюють на основі техніко-економічних

розрахунків і технологічних умов запомповування і відбору
газу.

222