Page 154 - 4763

маси, встановленим на "мертвому" кінці талевого каната. У

міру вибурювання породи навантаження на долото
знижується і тоді бурильник проводить плавне опускання
колони бурильних труб, забезпечуючи приблизно постійне

навантаження на долото. У міру зношування долота
швидкість проходження зменшується і, накінець, майже

зупиняється, після чого піднімають бурильні труби для заміни
долота.

Таким чином, процес буріння свердловини складається
із таких операцій, які повторюються: опускання у свердловину

нового долота на колоні бурильних труб; руйнування долотом
гірських порід – механічне буріння; нарощування колони
бурильних труб з поглибленням свердловини в процесі роботи

долота на вибої; піднімання колони бурильних труб зі
свердловини для заміни зношеного долота.

Найбільш трудомісткі операції в процесі буріння –
спуско-піднімальні роботи. Для зменшення витрат ручної

праці ці роботи забезпечуються засобами малої механізації
для згвинчування і розгвинчування труб (пневматичні ключі) і

пристроями (механізмами) для відведення і встановлення труб
на спеціальний поміст.
Після досягнення певних глибин, згідно з проектом на

будівництво свердловини, стовбур свердловини закріплюють
сталевими трубами – обсадною колоною, яка кріпиться у

стовбурі нагнітанням у простір між стовбуром свердловини і
колоною цементного розчину. Після затвердіння цементу

колона стає звя’заною з оточуючими її породами.
Описані операції процесу буріння є загальними для всіх

способів обертального буріння.
Розглядаючи процес будівництва свердловин у повному
обсязі виконаних робіт, відзначимо, що він має три етапи: I –

будівництво наземних споруд і монтаж бурового обладнання;
II – буріння і кріплення свердловини; III – випробування

об’єктів на приплив з них нафти або газу. Слід зазначити, що

154