Page 97 - 4762

Нижче опишемо суть кількох методів для здійснення
пропаганди, як-от: перехід на особистості, апелювання до
страху, використання упередження, апелювання до народу,
неминучість перемоги, приєднуйся до маси, вродливі люди,
брехня, прикрашання та спотворення фактів, фальшування
дилеми, умовний рефлекс, когнітивний дисонанс, прості люди,
культ особи, демонізація ворога, диктат, дезінформування,
ейфорія, страх, невпевненість та сумніви тощо.
Перехід на особистості або ad hominem – це латинська
фраза, яка означає атакувати опонента, а не його аргументи,
тобто «переходити на особистості». Цей метод ще називають
«Отруєння джерела».
Багаторазове повторення. Цей підхід до аргументації
використовує невтомне повторення ідеї. Ідея, особливо
простий слоган, який повторюється достатню кількість разів,
може сприйнятися як правда. Цей підхід діє, коли кількість
медійних джерел обмежена або контролюється
пропагандистом.
Апелювання до авторитету. Це спосіб використання
публічних висловлень відомих або шанованих людей на
користь або проти позиції, ідеї аргументу або порядку дій.
Інакше називається спосіб підтвердження.
Апелювання до страху демонструє, до прикладу,
більшовицький плакат часів радянсько-фінської війни 1918–
1920 років. Проте Фінляндія відвоювала незалежність.
Особа, що використовує цей аргумент, намагається
отримати підтримку своїм ідея або поглядам, граючи на
наявних страхах та упередженнях аудиторії, наприклад,
Й. Гебельс використовував працю Т. Кауфмана «Німеччина
має зникнути!», щоб заявляти, ніби союзники із
антигітлерівської коаліції прагнуть знищити німецький народ.
Використання упередження. Використання вагомих
або емоційних термінів, щоб надати вагомості або моральної

94