Page 103 - 4756

- відновлення методичної бази розроблення нормативів з
праці;
- реалізація заходів з підготовки й підвищення
кваліфікації фахівців з нормування праці;
- формування нового уявлення про роль нормування
праці за сучасних умов, зміна психології керівників, для яких
нормування праці традиційно було і залишається лише
засобом підрахунку «можливого» рівня заробітної плати.
10.2 Об'єкти нормування праці
Різноманітність видів трудової діяльності людей
обумовлює різноманітність об'єктів нормування праці.
Найширше узагальнення дозволяє виділити дві форми витрат
праці: витрати робочого часу та витрати робочої сили
(фізичної та нервової енергії людини). Відповідно до цього
виділяємо і дві групи об'єктів нормування праці: 1) ті, що
характеризуються переважно витратами робочого часу; 2) ті,
що характеризуються переважно витратами робочої сили.
Універсальною мірою праці і найширше вживаним
об'єктом її нормування є робочий час. Він нормується на
різних рівнях і різними видами норм. На державно-правовому
рівні робочий час нормується, з одного боку, для забезпечення
певної кількості праці, необхідної суспільству для його
нормальної життєдіяльності, а з іншого — для дотримання
прав людини на збереження здоров'я, відпочинок і всебічний
розвиток (що передбачає наявність вільного часу). В Україні
така норма робочого часу встановлюється відносно робочого
тижня і становить 40 годин при нормальних умовах праці. В
законодавчому порядку норма робочого часу скорочується
при роботі в шкідливих умовах, а також для певних категорій
працівників (неповнолітні, інваліди, матері малолітніх дітей,
вагітні жінки).
На мікроекономічному рівні нормування робочого часу
набуває вигляду встановлення норми часу на здійснення
конкретних виробничих операцій. Для цього застосовується

103