Page 32 - 4753
P. 32

2  ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ТА ТИПОВІ
                              ПРИКЛАДИ ЗАДАЧ
                 2.1 Розрахунок багатопрогонової нерозрізної балки
                 На сьогодні застосування нерозрізних залізобетонних
          та сталевих балок досить поширене в конструкціях перекрит-
          тів промислових та цивільних будівель. Вони також викорис-
          товуються  в  естакадах,  мостових  конструкціях,  в  перекрит-
          тях  спеціальних  споруд.  Нерозрізні  балки  виготовляють  з
          монолітного, збірного і збірно-монолітного залізобетону, фа-
          сонного сталевого прокату тощо. Проектувальні чи оцінкові
          розрахунки  нерозрізної  балки  починаються  зі  статичного
          розрахунку (рис. 2.1, рис. 2.2).
                 Умова  індивідуального  завдання.  Для  заданої  на
          рис. 2.3  багатопрогонової  нерозрізної  балки  необхідно:  ви-
          значити ступінь статичної невизначуваності, розкрити стати-
          чну невизначуваність методом сил, побудувати епюри внут-
          рішніх зусиль. Числові дані подані в табл. 2.1.
                 Приклад розв’язання задачі (рис. 2.1).
                 Визначаємо  ступінь  статичної  невизначуваності.
          Ступінь статичної невизначуваності n заданої балки визнача-
          ється з дискового аналога за формулою (1.1)
                n   W   2n +n +n – 3n       2 0 0 6 3 1 3      ,
                            Ш    С    C 0    Д
          або можна також скористатись формулою (1.3)
                                  n   3n   n    3 4 9 3   .
                                        К   вид
          Отже, задана балка тричі статично невизначувана.
                Розкриваємо  статичну  невизначуваність.  Шляхом
          видалення трьох зайвих в’язей задану балку перетворюємо у
          статично визначену, яку називають основною системою ме-
          тоду сил (видалили три проміжні опори). Завантаживши ос-
          новну систему зовнішнім навантаженням і невідомими реак-
          ціями  X , X , X ,  що  замінюють  вплив  на  балку  видалених
                   1   2   3
          в’язей, одержимо еквівалентну систему. Всі описані дії показано
          на рис. 2.1.
                Користуючись формулами (1.5) записуємо систему ка-
          нонічних рівнянь методу сил для заданої балки





                                         32
   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37