Page 86 - 4751

Людина воістину моральна лише тоді, коли вона підкоряється
внутрішньому спонуканню допомагати будь-якому життю, якому
вона може допомогти, і утримуватися від того, щоб заподіяти
живому будь-яку шкоду… Там, де я наношу шкоду будь-якому
життю, я повинен чітко усвідомлювати, наскільки це згубно. Я не
повинен робити нічого, крім неминучого, — навіть самого незна-
чного». Недоліком його концепції є і те, що він не розробив на її
основі правила розв'язання конфліктних і кризових ситуацій.
Концептуально близькою до етики благоговіння перед життям
А.Швейцера знаходиться етика поваги до природи американ-
ського екофілософа Поля Тейлора. Тейлор вважає, що, прийма-
ючи позицію поваги до природи як остаточну моральну позицію,
ми зобов'язуємося жити за визначеними нормативними принци-
пами, які керують нашими відносинами із природою. По Тейлору
етичне зобов'язання стосовно амеби ідентичне нашому зобов'я-
занню стосовно кита чи орла. Принципу-поваги до природи пови-
нна дотримуватися кожна людина, незалежно від того, любить
вона природу чи ні. Автор вважає, що кожна жива істота має у
своєму розпорядженні власну справжню цінність. Тому будь-яку
живу істоту потрібно визнати як Телеологічний центр життя, що
намагається зберегти себе і реалізувати власне благо своїм
власним шляхом.
Не так давно виник рух «глибинної екології» (термін
введений норвезьким філософом А. Нейсом у 1972 році). Його
філософська доктрина опирається на вісім екобіоцентричних
етичних принципів, доопрацьованих у 1985 p. В. Дивалом і Дж.
Сешеном.
1. Процвітання і добробут різних форм життя на Землі
ціннісне саме по собі. Цінність природного світу не зале-
жить від корисливих мотивів людини.

85