Page 84 - 4751

природи, від якої залежить їх власне майбутнє і майбутнє їхніх
нащадків.

3. Основні засади та принципи етики життя

Усвідомлення гостроти і масштабність екологічних проб-
лем, виявлення їх глобального і регіонального характеру, створе-
ння екологічної освіти та просвіти створюють передумови для
формування екологічної культури, в рамках якої взаємини люди-
ни і природи постають як етична проблема.
Провідну роль у зміні світоглядної парадигми сучасні
дослідники віддають екологічній (природоохоронній) етиці, що
являє собою міждисциплінарний напрямок дослідження, який
розширює межі спільності, органічно вводить природу до зони
морального простору, формує установку на безмежну відповіда-
льність людини за все живе і відображає існування екологічної
свідомості.
Екологічна етика орієнтована на перегляд ціннісних основ
цивілізації в напрямку цілісного розвитку людини і її життєді-
яльності. На відміну від економічного підходу до природи (на
основі «вигідно» - «невигідно», «розумно» - «нерозумно»), еколо-
гічна етика орієнтує відносини з природою з точки зору дилеми
«добре» - «погано».
Сучасна філософська думка (А. Швейцер та інші) прийшла
до утвердження морального права не лише за людиною, а й за
іншими живими об’єктами, що постає як фундаментальний злам
у відносинах зі світом узагалі. Традиційний моральний принцип –
«чини щодо інших людей так, як ти хотів би, щоб діяли стосовно
тебе», трансформується відповідно до розширення множини
об’єктів застосування цього принципу, тепер і рослина, і тварина

83