Page 58 - 4751

веде до виникнення нових форм культури і стилів життя.
Кордони між «своїми і чужими» стираються. Ця суміш культур
спостерігається не тільки у житті окремих індивідів – вона все
більше стає характерною рисою для цілих спільнот. Культурна
ідентичність через протиставлення «своє – чуже» або «ми –
вони» здатна загострювати суперечності між культурами, особ-
ливо коли йдеться про культурно-політичну ідентичність. Але
разом з цим саме раціоналізація культурної ідентичності, послаб-
лення присутніх в ній ірраціональних елементів, сприяє толерант-
ності, відкритості, а зрештою формує позицію розуміння чужого,
у якому можна завжди знайти спільні моменти з власною культу-
рою, адже в усіх випадках ідеться про загальнолюдський спосіб
буття.
Людська культура існувала завжди і не може існувати іна-
кше як сукуність етнічних культур. І усе загальнолюдське, чи то
сфера економіки, чи суспільних стосунків, духовного життя, нау-
ки, мистецтва, традицій і звичаїв, виникають не десь поза просто-
ром і часом, а саме у процесі функціонування та розвитку тих чи
інших етнічних культур.
Культури не тільки відрізняються одна від одної, а й
перехрещуються. Такі перехрещення, як реально існуючі, так і
можливі, є внутрішнім підґрунтям культурної глобалізації, соціа-
льно-антропологічними передумовами конституювання світової
культури. Адже культурні системи мають тісний зв'язок з пев-
ними суттєвими проблемами людського буття (розмноженням,
харчуванням, потребою у житлі, ціннісних орієнтаціях, нормах і
правилах життя тощо). Загальнолюдські цінності і норми містя-
ться в усіх культурах. Але у добу глобалізації усвідомлення цих
спільних моментів стає систематизованим і глибоким на всіх
рівнях суспільного життя. Саме із глибин національної культу-

57