Page 104 - 4751

кризового характеру. На його думку, різке зростання цін на
сировину, призведе до створення нових технологій, що ґрунту-
ються на так званих циклічних процесах, які не мають відходів.
Такі циклічні процеси, подібно природним циклам, будуть прохо-
дити без помітного виснаження сировини.
Необхідно також відзначити, що, незважаючи на прискорені
темпи видобутку та споживання мінеральних ресурсів їх загальні
запаси не зменшилися. Таке збільшення запасів відбувається зав-
дяки зниженню вимог до змісту мінеральної складової у сучас-
ній продукції.
Член Римського клубу, автор доповіді «За межами століття
марнотратства» Умберто Колобо вважає, що сьогодні людина
здатна вигадувати і планувати отримання потрібних йому ресу-
рсів. Наприклад, ще на початку ХХ століття уран навіть не був
сировиною для енергетичних установок. А сьогодні на зміну
урану вже прийшов кремній.
Ще однією суттєвою проблемою є проблема глобальної
енергетичної кризи або так званого «енергетичного голоду». Спо-
живана людьми енергія на 90 % проводиться за допогою тепла,
одержуваного від згорання палива – нафти, вугілля, газу. Це
паливо накопичено на землі завдяки біологічним процесам, що
тривали тисячі років. Використання людьми різних енерге-
тичних ресурсів безперервно збільшується, причому відбувається
це за експоненціальним законом. За останні 100 років спожи-
вання енергії у світі зросла більш ніж у 20 разів. На думку деяких
учених неможна безмежно збільшувати сумарну потужність
джерел енергії на планеті, оскільки це може призвести до
збільшення загальної температури на землі, що небезпечно для
біосфери. На думку академіка І. К. Кікоїна, верхньою межею слід
вважати 20 кВт енергії на душу населення (для порівняння, в

103