Page 109 - 4751

Історично першою проблемою глобального характеру, як тепер
розуміємо, для народів планети було постійне відновлення та
поширення вогнищ збройних конфліктів, які найчастіше перетво-
рювалися у війни. Ще у 1795 р. І. Кант написав трактат “Вічний
мир”, в якому наголошував на принциповій необхідності для
людства ліквідувати війни як засіб розв’язання будь-яких конф-
ліктів у світовій політиці. Досі війна була супутником майже
всієї історії людства. Протягом останніх 5,5 тисяч років, коли
відомі вже конкретні свідчення перебігу подій у суспільстві, на
скрижалях історії було зафіксовано більше 14,5 тисяч воєн,
великих чи малих. Звичайно, історія довела і те, що війни бу-
вають якісно різними (не можна, наприклад, порівнювати нетри-
валий локальний конфлікт зі світовою війною). Тепер уже немає
сумніву в тому, що можуть бути війни, які без перебільшення
несуть людству фатальну загрозу самознищення. У другій поло-
вині ХХ ст., коли засоби озброєння (а отже, знищення людей)
набули небачено жорстокого, жахливого характеру, реальною
стала загроза ядерної, хімічної або бактеріологічної війни, яка
неминуче стала би глобальною катастрофою. У певний
історичний період (коли горезвісна “холодна війна” між двома
наймогутнішими соціальними системами Землі сягнула свого
апогею) відвернення небезпеки світової ядерної війни було
фактично найважливішою загальнолюдською проблемою.
Втім, і сьогодні, беручи до уваги войовничу безрозсудливість
певних екстремістських сил із глобально небезпечним потенці-
алом, загрозу подібної війни на планеті все ще не можна віднести
лише до минулого.
На даний час існує полеміка щодо підходів до забезпечення
безпеки. Різні джерела з проблем безпеки трактують її по-
різному. В одних, безпека – це якість будь-якої системи, що

108