Page 108 - 4751

ний стан, при якому небезпека не загрожує будь-кому або будь-
чому. Взагалі тлумачення «національної безпеки» в широкому
сенсі бере початок від вчень Н. Макіавеллі, Т. Гоббса, Ш. Мон-
теск'є та інших мислителів, що вивчали взаємини між прави-
телями, населенням і державою і пов'язували безпеку, насам-
перед, з такою діяльністю держави, яка могла бути гарантована
лише державою, за допомогою спеціально створених нею сило-
вих структур. З часом поняття «національна безпека» розши-
рилося. Якщо раніше під безпекою розуміли захист інтересів
лише держави, то згодом вона починає торкатися інтересів особи-
стості і суспільства.
Ауреліо Печеї, перший президент Римського клубу, вчений,
що дуже багато зробив для формування та самоусвідомлення
глобалістики, визначив докорінну причину глобальних змін
гранично чітко – зміна становища людини у світі. Один із підроз-
ділів своєї відомої праці він так і назвав – “Глобальна імперія
людини”. А. Печеї глибоко усвідомлював усю небезпечність
такого становища: “Тепер, уперше в історії, з’явився новий
потужний фактор, який необхідно брати до уваги, розмірковуючи
про долю людства. Цей фактор – величезна та постійно
зростаюча матеріальна могутність самої людини. Ця могутність
зростає по експоненті, рік за роком акумулюючи сили для
подальшого росту. Однак розвиток цей вищою мірою сумнівний
та неоднозначний, тому що він може послужити на благо людини
лише при розумному та стриманому до нього ставленні, при
нерозсудливому ж його використанні людині загрожує непоп-
равна катастрофа”. Звернімо увагу: це було опубліковано 30
років тому, коли загроза навислої катастрофи була далеко не
такою очевидною, як нині. Не перебільшуючи можна сказати, що
і загроза ця зростає по експоненті разом із могутністю людства.

107