Page 127 - 4746

проводу. Замість нанесення ізоляційного покриття і навішу-
вання вантажів використовують суцільне обетоновування
труб, що одночасно служить і ізоляційним покриттям і прива-
нтаженням. Підготовлені дільниці до нанесення ізоляції ви-
пробовують на міцність гідравлічним способом (водою) на
тиск, рівний 1,25 робочого тиску трубопроводу.
Підготовлені і випробувані дільниці трубопроводу пода-
ють на спускову доріжку, яка полегшує переміщення дільниці
до води. Найбільш відповідальна технологічна операція при
спорудженні підводних переходів – укладання підводного
трубопроводу на дно підводної траншеї. У практиці спору-
дження підводних переходів використовують три способи
укладання підводного трубопроводу в траншею: протягування
по дну підводної траншеї; занурення з поверхні води трубо-
проводу повної довжини; занурення з поверхні води послідов-
ним нарощуванням дільниць трубопроводу. Найбільш розпо-
всюдженим є метод протягування по дну підводної траншеї.
Цей метод дозволяє укладати підводний трубопровід на суд-
ноплавних річках без перерви руху суден. Трубопровід по дну
підводної траншеї протягують лебідкою, яку встановлюють на
протилежному березі, через систему поліспастів. До початку
протягування дільницю трубопроводу встановлюють на спус-
кову доріжку, а тяговий канат укладають на дно підводної
траншеї. Після цього вмикають лебідку і починають процес
протягування дільниці трубопроводу. Протягування трубо-
проводу по дну підводної траншеї закінчується після виходу
його головної частини з води на кілька десятків метрів. Після
закінчення протягування проводять перевірку правильності
укладання трубопроводу в траншеї і його стану шляхом спус-
ку під воду спеціалістів-водолазів. Після водолазного обсліду-
вання проводять знову випробування вже укладеного підвод-
ного трубопроводу.
Метод укладання з поверхні води останнім часом засто-
совують рідше, ніж метод протягування (особливо на судно-

125