Page 134 - 4737

 1m  2 m
T
P 1 j   ц оп ijp та P j2   T ц оп ijp . (2.91)
i 1  i  m 1  2
Показник  зворотної різниці знайдених параметрів розра-
j
ховують за формулою:

 j  P  P . (2.92)
1 j
2 j
б. Встановлюються конкуруючі варіанти послідовності обро-
бки партій деталей за такими двома правилами.
Варіант І → Правило І. З множинної кількості j деталей

(номенклатурних позицій) першими запускаються в обробку
  j деталей із значенням  j  0 у порядку зростання величини

P , а за ними ( j  ) залишених деталей із  j  0, у порядку зме-
1 j
ншення величини P .
2 j
Варіант ІІ → Правило ІІ. Всі j деталей запускаються у вироб-

ництво у порядку зменшення величини  . Розрахунки за представ-
j
леними формулами будемо умовно називати «першим способом оп-
тимізації». Для деталей (виробничих систем) з різнонаправленими
технологічними маршрутами визначаються додатково варіанти (ІІІ

та IV) з послідовностями запуску, протилежними варіантам І та ІІ.
ІІ етап. На цьому етапі за встановленими варіантами послі-
довності обробки партій деталей відповідно розраховують (роз-

робляють) моделі календарного плану з наступним вибором оп-
тимального варіанту.
Розробка календарного плану може бути здійснена двома ме-
тодами: або поопераційно-лінійним або матрично-ланцюговим.

Крім названих чотирьох правил-варіантів, із яких складається
перший етап і за допомогою яких визначаються конкуруючі варі-
анти запуску партій деталей, необхідно відмітити також чотири

спрощених правила «другого способу оптимізації».
Варіант І → Правило І. Деталі обробляють у послідовності
зменшення сумарної тривалості операційних циклів партій від
другого до останнього верстата включно.

Варіант ІІ → Правило ІІ. Деталі обробляють у послідовності
збільшення сумарної тривалості операційних циклів партій від
першого до передостаннього верстата включно.

134