Page 133 - 4737

Для розв’язування даної задачі у практичних умовах знайшли
розповсюдження алгоритми, які дають можливість побудови оп-
тимальних чи наближених до них календарних план-графіків
більш простимим методами. Серед таких методів з названим кри-

терієм оптимальності слід назвати алгоритми В. А. Петрова-
С. А. Соколіцина.
Сутність методу полягає у наступному.

Нехай задана матриця операційних циклів обробки партії де-
талей (номенклатурних позицій виробничої програми):

A   T ц оп ijp ; T ц оп ijp  0, (2.89)

де T ц оп ijp – тривалість операційного циклу j-ої деталі на р-му ро-

бочому місці з і-ої операції.

Якщо позначити час закінчення обробкою j-ої деталі на р-му
робочому місці з і-ої операції від початку відрахунку часу, тобто
кінцевий термін календарної зайнятості робочого місця, через

 ijp , то графік обробки заданої множинності деталей на множин-

ності зайнятих робочих місць відобразиться матрицею    ijp .

При мінімізації загальної (сукупної) тривалості виробничого
циклу партії всіх найменувань деталей T оптимальний графік
с . ц
(календарний план) повинен задовольняти умову:

T с . ц  max   ijp min.
ijp

Розрахунки та вибір оптимального варіанту сукупної трива-

лості виробничого циклу здійснюється двома етапами:
І етап. а. З кожної деталі  за вихідними даними матриці опе-
j
раційних циклів визначають розрахункові параметри, які визнача-
ють сумарні значення операційних циклів з першої P , та з другої
1 j
P частин технологічного процесу обробки партії деталей.
2 j
Якщо технологічний процес j-ої деталі складається з парної

кількості операцій:
m 2 m
P 1 j   ц оп ijp та P j2   T ц оп ijp . (2.90)
T
i 1 i m 2 1

Якщо технологічний процес j-ої деталі складається з непарної
кількості операцій:

133