Page 64 - 4707

При малих концентраціях адсорбата адсорбція Гіббса
Г близька до адсорбції A . При великих концентраціях
s
вони відрізняються між собою.
Адсорбцію характеризують залежністю кількості
адсорбованої речовини А від температури за сталого
рівноважного тиску p або за сталої рівноважної
концентрації c .
Графічні залежності A  f  T при p  const
називаються ізобарами адсорбції, а при c  const –
ізопікнами адсорбції.
Графічні залежності при T  const називаються
ізотермами адсорбції.
Забезпечувати сталість температури, безумовно,
простіше, тому найпоширенішою залежністю, яка
одержується експериментально, є ізотерма. Дві інші
залежності можна графічно побудувати із серії ізотерм за
різних температур.
2.6 Види адсорбції
Розрізнюють фізичну (молекулярну, ван-дер-
ваальсову) адсорбцію і хімічну (хемосорбцію). Йонний
обмін є ще одним різновидом адсорбції. Фізична адсорбція
завжди оборотна і вона перебігає самочинно. Рушійною
силою фізичної адсорбції є рух системи до зменшення
надлишкової поверхневої енергії шляхом зниження
поверхневого натягу σ. Найчастіше енергетика процесу
фізичної адсорбції становить 40-60 кДж/моль.
Хемосорбція необоротна. Іноді відбувається навіть
зростання вільної енергії Гіббса, але для процесу утворення
адсорбату в цілому: ΔG < 0. Фактично мова йде про хімічну
реакцію на поверхні. Отже, хемосорбція – це двовимірна
хімічна реакція, що не виходить за межі поверхневого шару.
Наприклад, внаслідок хемосорбції кисню на поверхні заліза
продукти взаємодії (оксиди) утворюють плівку, непроникну

62