Page 59 - 4707

Наведені рівняння мають велике практичне
значення. З них випливає, що для збільшення змочування
потрібно збільшити роботу адгезії або зменшити роботу
когезії (поверхневий натяг) рідини, наприклад, введенням
поверхнево-активних речовин, підвищенням температури.
Органічні рідини мають низькі поверхневі натяги і тому
змочують більшість поверхонь різної природи. Так,
вуглеводні, що мають поверхневий натяг
2
  17 28 10   3 Дж/м , змочують майже всі відомі тверді
тіла. Вода змочує тільки полярні тверді тіла.
Розрізняють декілька механізмів (і, відповідно,
теорій адгезії) залежно від природи взаємодіючих тіл і умов,
за яких відбувається адгезія:
 Механічна адгезія здійснюється шляхом затікання в
пори і тріщини поверхні твердого тіла (субстрат) рідкого
адгезиву (адсорбат). Згідно з молекулярним
(адсорбційним) механізмом адгезія проходить завдяки
молекулярним ван-дер-ваальсівським силам і водневим
зв’язкам. Для такої адгезії можна застосовувати правило
подібності речовин за полярністю: чим ближче за
полярністю адсорбат і субстрат, тим міцніший
контакт між ними.
 Електрична теорія зв’язує адгезію з виникненням
подвійного електричного шару між адгезивом і
субстратом.
 Дифузійний механізм передбачає взаємне проникнення
атомів і молекул у поверхневі шари взаємодіючих фаз.
Процес дифузії призводить до „розмивання“ межі
розділу фаз, взаємного їх розчинення в місцях контакту.
 Окремо розглядається хімічна взаємодія при адгезії.
В конкретних умовах один з механізмів може
переважати, але в більшості випадків механізм адгезії буває
змішаним.

57