Page 100 - 4707

2.17 Хроматографія
Серед великої кількості хімічних та фізико–хімічних
методів розділення, аналізу, дослідження структури і
властивостей індивідуальних хімічних сполук та їх
складних сумішей одне з провідних місць займає
хроматографія.
Цей метод відкрив у 1903 році М. Цвєт, який вперше
застосував його для розділення рослинних пігментів.

Класифікація хроматографічних методів
Хроматографія – це фізико-хімічний метод
розділення і аналізу сумішей газів, випарів, рідин або
розчинених речовин за допомогою сорбційних процесів.
Метод грунтується на різному розподілі компонентів суміші
між двома фазами – рухомою та нерухомою.
Речовини, що складають нерухому фазу, називають
сорбентами. Вони можуть бути як у твердому, так і рідкому
стані, але переважно це тверді речовини. Як сорбенти
використовують силіцій (IV) оксид, силікагель, алюміній
оксид тощо.
Рухома фаза – це потік рідини або газу, що
фільтрується крізь шар сорбенту. Вона виконує функції
розчинника і носія суміші речовин, які аналізують, і її
називають сорбатом.
Хроматографічні методи поділяють за такими
ознаками:
– за середовищем, в якому проводиться розділення:
газова, газорідинна та рідинна хроматографія;
– за механізмом розділення: молекулярна, гель-
фільтраційна, йонообмінна, осадова, розподільна
хроматографія;
– за формою проведення процесу: колонкова,
паперова, тонкошарова, капілярна хроматографія.
Залежно від способу переміщення досліджуваної
суміші вздовж шару сорбенту хроматографічний процес

98