Page 98 - 4707

йона, який адсорбується на поверхні, повинен бути
протилежний знаку заряду поверхні адсорбенту.
Для того щоб виконати ці умови, треба здійснити таку
реакцію, продукт якої — важкорозчинна кристалічна
речовина. Один з реагентів реакції повинен бути в
надлишку. Наприклад, згідно з реакцією

AgNO 3 + KI → AgI + KNO 3,

надлишок

де KI у надлишку, одержимо AgI – важкорозчинна сполука,
яка має кристалічну будову. На поверхні кристалічної
ґратки аргентум йодиду в певному порядку розташовані
–
+
йони Ag і I , що робить поверхню електронейтральною.
Кристали AgI містяться в розчині з надлишком KI.
Тому добудовувати кристалічну гратку AgI будуть йони, які
утворюють з йонами ґратки AgI важкорозчинну сполуку,
–
тобто йони І . При цьому, крім електростатичних сил
притягання, діють також хімічні сили. Йодид-іони, міцно
адсорбуючись, входять до кристалічної ґратки адсорбента і
надають їй надлишок негативних зарядів.
Йони калію не адсорбуються, тому що не входять до
складу кристалічної ґратки і не можуть утворювати
важкорозчинної сполуки. Але під дією негативного заряду
ґратки завдяки електростатичному притяганню вони
перебувають у шарі рідини біля негативно зарядженої
поверхні.
На межі „тверде тіло-розчин“ виникає різниця
потенціалів – утворюється подвійний електричний шар
(ПЕШ). Йони, які добудовують кристалічну гратку
адсорбенту і входять до її складу, утворюють внутрішню
частину ПЕШ, а йони, що розташовані біля твердої поверхні
адсорбенту (в рідині), – утворюють зовнішню частину
ПЕШ.
96