Page 102 - 4707

Рисунок 2.18 – Типова газова хроматограма: А, В –
піки відповідних компонентів; τ RA і τ R В – час утримування
речовин A і Б; h/2 – піввисота піка A; ω – ширина піка A на
його піввисоті

Кожному компоненту суміші на хроматограмі
відповідає окремий пік. Положення піка визначається
величиною часу утримування (τ R), тобто часом від початку
введення проби до виходу максимального піка, або
величиною утримуваного об’єму (V R), який розраховують за
формулою:
V   F ,
R R
де F – об’ємна швидкість газу-носія.
Ідентифікацію компонентів суміші проводять
шляхом зіставлення часу утримування відповідного
компонента і еталона – речовини аналогічної структури. Час
утримування є аналітичною характеристикою речовини.
Збіг часу утримування еталона і досліджуваної речовини
вказує на їх ідентичність.
Визначення кількісного складу суміші полягає у
тому, що висота піка кожного компонента пропорційна його
вмісту у суміші. Є різні способи вимірювання площі піків
(S). Найпростішим методом є множення висоти піка h (рис.
2.19) на його ширину ω, виміряну на половині висоти піка

100