Page 50 - 4706
P. 50

Абстрагування  (від  лат.  аbstrahere  «відволікати»)  —
           метод  наукового  пізнання,  який  базується  на  формуванні
           образа  реального  об'єкта  шляхом  уявного  виокремлення
           певних ознак, властивостей, зв'язків і відношень, що цікавлять
           дослідника,  з  одночасним  ігноруванням  багатьох  інших
           другорядних його властивостей.
                Конкретизація (від лат. concretus «густий», «твердий») –
           метод дослідження предметів у всій їх різнобічності, у якісній
           багатосторонності  реального  існування  на  відміну  від
           абстрактного  вивчення  предметів.  При  цьому  досліджується
           стан предметів  у зв’язку з певними умовами їх  існування та
           історичного  розвитку.  Так,  перспективи  розвитку  галузі
           визначають на підставі конкретних розрахунків застосування
           нової  техніки  і  технології,  збалансованості  трудових  і
           матеріальних ресурсів та ін.
                Системний  аналіз  –  вивчення  об’єкта  дослідження  як
           сукупності  елементів,  що  утворюють  систему.  У  наукових
           дослідженнях  він  передбачає  оцінку  поведінки  об’єкта  як
           системи  з  усіма  факторами,  які  впливають  на  його
           функціонування.  Цей  метод  широко  застосовується  у
           наукових    дослідженнях      при    комплексному      вивченні
           діяльності виробничих об’єднань і галузі в цілому, визначенні
           пропорцій розвитку галузей економіки тощо.
                Ідеалізація – це конструювання подумки об’єктів, які не
           існують у дійсності або практично не здійсненні (наприклад,
           абсолютно тверде тіло, абсолютно чорне тіло, лінія, площина).
           Мета    ідеалізації:   позбавити    реальні   об’єкти    деяких
           притаманних їм властивостей і наділити (у думці) ці об’єкти
           певними  і  гіпотетичними  властивостями.  При  цьому  мета
           досягається завдяки:
                а)  багатоступінчастому  абстрагуванню  (наприклад,
           абстрагування    від    товщини     призводить     до   поняття
           „площина”);



                                          49
   45   46   47   48   49   50   51   52   53   54   55