Page 31 - 4706

партій, держави в різних сферах суспільного життя, природні
явища та процеси. У процесі дослідження часто
використовуються вторинні і навіть третинні джерела фактів:
свідчення очевидців, документи, мемуари, наукові праці
інших дослідників, статистичні дані тощо. Використовуючи
різні шляхи та прийоми, дослідник вичленовує і накопичує
факти – емпіричну основу наукового дослідження.
Друга стадія передбачає первинну обробку,
систематизацію та оцінку фактів у їх взаємозв’язку, тобто
осмислення і жорсткий опис здобутих фактів у термінах
наукової мови, їхню класифікацію та виявлення залежностей
між ними. Отже, на цій стадії дослідник здійснює:
а) критичну оцінку і перевірку кожного факту;
б) опис кожного факту в термінах тієї науки, в якій
проводиться дослідження;
в) відбір типових фактів, що відображають основні
тенденції розвитку.
Далі дослідник класифікує факти за суттєвими ознаками,
зводить їх у систему, на основі чого прагне виявити очевидні
зв’язки між ними, а також закономірності, якими
характеризуються досліджувані явища.
На емпіричному рівні дослідження вирішуються такі
пізнавальні завдання:
• збирання необхідного фактичного матеріалу про
досліджуваний об’єкт, який є фундаментом дослідження і без
яких неможливо побудувати ефективну наукову теорію;
• отримання даних про різноманітні властивості та
зв’язки емпіричного об’єкта, тенденції його руху та розвитку,
що сприяє формалізації знання та широкому використанню
кількісних методів при побудові наукових теорій;
• розробка схем, діаграм, картограм тощо, в яких
фіксується і відображається стан досліджуваного об’єкта, його
структура, розвиток, динаміка поведінки;

30