Page 46 - 4703

Після того, як мережа навчена розпізнаванню структури
даних, її можна використати як засіб візуалізації при аналізі
даних. За допомогою даних, що виводяться у вікні Частоти
виграшів - Win Frequencies, де для кожного нейрона підрахо-
вується, скільки разів він вигравав при обробці повчальних
прикладів, можна визначити, чи розбивається карта на окремі
кластери. Можна також обробляти окремі спостереження і
дивитися, як при цьому міняється топологічна карта - це доз-
воляє зрозуміти, чи мають кластери якийсь змістовний сенс
(як правило при цьому доводиться повертатися до змістовного
сенсу завдання, щоб встановити, як співвідносяться один з
одним кластери спостережень). Після того, як кластери вияв-
лені, нейрони топологічної карти позначаються змістовними
по сенсу мітками (в деяких випадках помічені можуть бути і
окремі спостереження). Після того, як топологічна карта в
описаному тут виді побудована, на вхід мережі можна подава-
ти нові спостереження. Якщо "нейрон, що виграв" при цьому
був раніше помічений ім'ям класу, то мережа здійснює кла-
сифікацію. Інакше вважається, що мережа не прийняла ніякого
рішення.
При рішенні завдань класифікації в мережах Кохонена
використовується так званий поріг доступу. З огляду на те, що
в такій мережі рівень активації нейрона є відстань від нього до
вхідного прикладу, поріг доступу грає роль максимальної
відстані, на якій відбувається розпізнавання. Якщо рівень ак-
тивації "нейрону, що виграв", перевищує це порогове значення,
то мережа вважається такою, що не прийняла ніякого рішення.
Тому, коли усі нейрони помічені, а пороги встановлені на по-
трібному рівні, мережа Кохонена може служити як детектор
нових явищ (вона повідомляє про неприйняття рішення тільки
у тому випадку, якщо поданий їй на вхід випадок значно
відрізняється від усіх радіальних елементів).
Ідея мережі Кохонена виникла по аналогії з деякими
відомими властивостями людського мозку. Кора головного
мозку є великим плоским листом (площею близько 0.5 кв.м.;
щоб поміститися в черепі, вона згорнута складками) з відоми-
ми топологічними властивостями (наприклад, ділянка,
відповідальна за кисть руки, примикає до ділянки,
відповідальної за рухи усієї руки, і таким чином усе зобра-

46