Page 45 - 4703
P. 45

Основний  ітераційний  алгоритм  Кохонена  послідовно
           проходить одну за інший ряд епох, при цьому на кожній епосі
           він обробляє кожний з навчальних прикладів і потім застосо-
           вує наступний алгоритм:
                 Вибрати "нейрон, що виграв" (тобто той, який розташо-
           ваний щонайближче до вхідного прикладу);
                 Скоректувати "нейрон, що виграв"так, щоб він став бі-
           льше  схожий  на  цей  вхідний  приклад  (узявши  зважену  суму
           колишнього центру нейрона і навчального прикладу).
                У алгоритмі при обчисленні зваженої суми використову-
           ється поступово  убуваючий коефіцієнт швидкості навчання з
           тим,  щоб  на  кожній  новій  епосі  корекція  ставала  усе  більш
           тонкою. В результаті положення центру встановиться в деякій
           позиції, яка задовільним чином представляє ті спостереження,
           для яких цей нейрон виявився таким, що виграв.
                Властивість топологічної впорядкованості досягається в
           алгоритмі  за  допомогою  додаткового  використання  поняття
           околиці.  Околиця  -  це  декілька  нейронів,  що  оточують
           "нейрон, що виграв". Подібно до  швидкості  навчання, розмір
           околиці убуває з часом, так що спочатку до неї належить до-
           сить велике число нейронів (можливо, майже уся топологічна
           карта); на самих останніх етапах околиця стає нульовою (тоб-
           то  складається  тільки  з    самого  "нейрону,  що  виграв").
           Насправді  в  алгоритмі  Кохонена  коригування  застосовується
           не лише до "нейрону, що виграв", але і до усіх нейронів з його
           поточної околиці.
                Результатом  такої  зміни  околиць  є  те,  що  спочатку  до-
           сить  великі  ділянки  мережі  "перетягуються"  -  і  притому
           помітно - у бік навчальних прикладів. Мережа формує грубу
           структуру  топологічного  порядку,  при  якій  схожі  спостере-
           ження активують групи нейронів, що близько лежать, на топо-
           логічній карті. З кожною новою епохою швидкість навчання і
           розмір  околиці  зменшуються,  тим  самим  усередині  ділянок
           карти  виявляються  усе  більш  тонкі  відмінності,  що  врешті-
           решт призводить до тонкого налаштування кожного нейрона.
           Часто  навчання  умисне  розбивають  на  дві  фази:  коротшу,  з
           великою швидкістю навчання і великими околицями, і довшу
           з  малою  швидкістю  навчання  і  нульовими  або  майже  ну-
           льовими околицями.


                                          45
   40   41   42   43   44   45   46   47   48   49   50