Page 41 - 4703
P. 41

ня,  і  мережа  працює  настільки  швидко,  наскільки  це  взагалі
           можливо.
                Істотним недоліком таких мереж є їх об'єм. PNN-мережа
           фактично вміщує в себе усі навчальні дані, тому вона вимагає
           багато пам'яті і може повільно працювати.
                PNN-мережі особливо корисні при пробних експеримен-
           тах  (наприклад,  коли  треба  вирішити,  які  з  вхідних  змінних
           використати),  оскільки  завдяки  короткому  часу  навчання
           можна  швидко  виконати  велику  кількість  пробних  тестів.  У
           пакеті ST Neural Networks  PNN-мережі використовуються та-
           кож  в  Нейро-генетичному  алгоритмі  відбору  вхідних  даних  -
           Neuro-Genetic  Input  Selection,  який  автоматично  знаходить
           значимі входи.

                Узагальнено-регресійна  нейронна  мережа.  Узагальне-
           но-регресійна  нейронна  мережа  (GRNN)  влаштована  ана-
           логічно  імовірнісній  нейронній  мережі  (PNN),  але  вона  при-
           значена для вирішення завдань регресії, а не класифікації. Як і
           у разі PNN- мережі, в точку розташування кожного навчально-
           го спостереження поміщається ядерна гаусова функція. Мож-
           на вважати, що кожне спостереження свідчить про деяку нашу
           упевненість в тому, що поверхня відгуку в цій точці має певну
           висоту,  і  ця  упевненість  убуває  при  відході  убік  від  точки.
           GRNN-мережа копіює всередину себе усі навчальні спостере-
           ження і використовує їх для оцінки відгуку в довільній точці.
           Остаточна вихідна оцінка мережі знаходиться як зважене се-
           реднє виходів за усіма навчальними спостереженнями, де ве-
           личини  ваг  відображають  відстань  від  цих  спостережень  до
           тієї точки, в якій робиться оцінювання (таким чином, ближчі
           точки вносять більший вклад в оцінку).
                Перший  проміжний  шар  мережі  GRNN  складається  з
           радіальних елементів. Другий проміжний шар містить елемен-
           ти, які допомагають оцінити зважене середнє. Для цього вико-
           ристовується спеціальна процедура. Кожен вихід має в цьому
           шарі свій елемент, що формує для нього зважену суму. Щоб
           отримати  із  зваженої  суми  зважене  середнє,  цю  суму  треба
           поділити  на  суму  вагових  коефіцієнтів.  Останню  суму  об-
           числює  спеціальний  елемент  другого  шару.  Після  цього  у
           вихідному  шарі  робиться  власне  ділення  (за  допомогою
           спеціальних  елементів  "ділення").  Таким  чином,  число  еле-

                                          41
   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46