Page 117 - 4699

1
  , (4.12)
п у і

 і 1  і

де у – масова концентрація і -ої компоненти, що має відпові-
і
дну густину  ;
і
п – кількість компонентів.
В’язкість також можна визначати експериментально.
Для продуктів з підвищеним значенням тиску насичення не-
обхідно для цього користуватись віскозиметрами високого
тиску. За відомого компонентного складу динамічну в’язкість
за фіксованої температури можна визначити за формулою

n
lg    x lg  , (4.13)
i
i
i 1

де x – об’ємна концентрація i -ої компоненти, що має
i
в’язкість  .
i
Динамічну в’язкість i -ої компоненти за будь-якої тем-
ператури T визначають за рівнянням Андраде

 с і 
 і  а і ехр   , (4.14)
 Т 

де а , с – емпіричні константи.
і
і
Тиск насичених парів рідких вуглеводневих сумішей
приблизно можна визначити за формулою

n
Р   x i P , (4.15)
si
s
i1

де P – тиск насичених парів i - ої компоненти.
si
Для розрахунку P застосовують формулу Антуана
si

B i
lg P  A  , (4.16)
i
si
t  C i

де A , B , C – коефіцієнти для індивідуальних вуглеводнів.
i
i
i

115