Page 115 - 4699

Р дод – додатковий запас тиску, що враховує можливі
коливання температури (приймається 0,1–0,2 МПа).
Після цього аналогічним способом пускають проміжну
НПС. Після виходу на нормальний режим всі НПС, в тому чи-
слі і головну, переводять на роботу за системою “із насоса в
насос”, обминаючи буферні місткості 2. Підпірні насоси 6 на
головній НПС відкачують дегазовану нафту із резервуарного
парку.
Після спорожнення резервуарів їх відключають. Таким
чином, підпірні насоси на головній НПС необхідні тільки в
моменти пусків нафтопроводу і для відкачування дегазованої
нафти із резервуарів.
Розчинений газ суттєво впливає на фізичні властивості
нафти, які повинні враховуватись в технології її перекачуван-
ня, а також при підборі обладнання. За фіксованої температу-
ри тиск, за якого починається процес виділення газу, назива-
ють тиском насичення газонасиченої нафти. Цей тиск визна-
чають експериментально за допомогою приладу, що дозволяє
за плавного зниження тиску вловити момент появи першої
бульбашки газу в об’ємі проби нафти. Тиск насичення можна
приймати з деяким наближенням рівним тиску сепарації наф-
ти. Хоча ці тиски загалом можуть бути різними.
Густину і в’язкість газонасиченої нафти потрібно визна-
чати експериментально на спеціально розроблених приладах,
в яких пробу нафти, що досліджують, тримають під тиском,
який забезпечує її однофазний стан. Ці параметри можна опи-
сати і емпіричними залежностями.
Для густини газонасиченої нафти справедливий вираз

   о  1 bГ , (4.10)

де  – густина дегазованої нафти за фіксованих температур і
о
тиску;
b – емпірична константа;
Г – кількість розчиненого в нафті газу (газовий фактор).
Аналітично динамічну в’язкість газонасиченої нафти
можна описати емпіричною залежністю

   о ехр   Т  Т  Cu   Td  , (4.11)
Г
о

де  – динамічна в’язкість дегазованої нафти за температури Т ;
о
о
113