Page 42 - 4695

для інтелектуальних систем. Синтаксис і семантика мов діа-
логу, що реалізовуються в таких інтерфейсах, достатньо скла-
дні.
При обробці фраз у цих випадках оперують поняттям «сло-
воформа». Словоформа - частина тексту між двома сусідніми
пропусками або розділовими знаками. Обробка словоформ поза
зв'язком з контекстом називається морфологічним аналізом.
Виділяють два методи морфологічного аналізу:
− декларативний - передбачає, що в словнику є всі можливі
словоформи кожного слова. Тоді аналіз зводиться до пошуку
словоформи в словнику. Даний метод забезпечує можливість
обробки повідомлень, що складаються з рядкових і прописних
букв в довільній комбінації, при чому як латинського, так і ро-
сійського або інших алфавітів;
− процедурний - передбачає виділення в поточній
словоформі основи, яку потім ідентифікують.
Після розпізнавання словоформ здійснюють синтаксичний
аналіз повідомлення, за наслідками якого визначають його син-
таксичну структуру, тобто виконують розбір речення. Далі ви-
конують семантичний аналіз, тобто визначають смислові стосу-
нки між словоформами. При цьому виявляють головні преди-
кати, що визначають сенс речення.
Таким чином, інтерфейс, що реалізовує фразову форму діа-
логу, повинен перетворювати повідомлення з природно-мовної
форми у форму внутрішнього уявлення і навпаки, виконувати
аналіз і синтез повідомлень користувача і системи, відстежу-
вати та запам'ятовувати попередню частину діалогу.
Основна перевага фразової форми полягає у відносно віль-
ному спілкуванні з системою.
Основними недоліками фразової форми при використанні
підмножини природної мови є:
− великі витрати ресурсів;
− відсутність гарантії однозначної інтерпретації формулю-
вань;
− необхідність введення довгих граматично правильних
фраз.

41