Page 115 - 4695
P. 115
цьому причина багатьох проблем знаходиться в технічному за-
вданні. Для вирішення проблем, що виникають при створенні
ТЗ і які виявляються при впровадженні, розроблено безліч тех-
нологій і методів. Проте сама їх кількість свідчить, що жоден
метод не дає бажаного результату. Крім того, багато методів ма-
ють принциповий недолік – вони збільшують обсяг окремих ча-
стин роботи і вимагають серйозних інвестицій в навчання спів-
робітників (характерний приклад – RUP).
Проте, існує підхід, який не вимагає особливої кваліфікації
співробітників, значно полегшує впровадження, не збільшуючи
обсяг робіт по розробці ТЗ. Сенс підходу може бути поданий
однією тезою — проектування інтерфейсу не є частина про-
цесу розробки, а є частина процесу створення специфікацій
на систему. Тут необхідно зробити два важливих уточнення
цієї тези. По-перше, інтерфейс все одно буде розроблений
(практика показує, що замовники чомусь неохоче оплачу-
ють функціональність без інтерфейсу). По-друге, від проек-
тування інтерфейсу нічого особливого не потрібне — на нього
можуть бути виділені ті ж ресурси, що і в разі звичайної розро-
бки. Тобто буде інтерфейс ергономічним чи ні все одно впрова-
дження буде полегшене; зрозуміло, у разі ергономічного інтер-
фейсу впровадження буде ще простішим, але такий інтерфейс
дорожче і довше робиться.
Пропонований підхід дозволяє розв'язати наступні про-
блеми:
Погодження поглядів на постановку задачі замовника і ви-
конавця як частина ТЗ. Специфікації на будь-які складні сис-
теми дуже абстрактні. А тому їх важко утримувати в голові на-
віть авторам та розуміти ключовій особі — замовнику. Таке не-
розуміння кінцевого результату і викликає суб’єктивне сприй-
няття оцінки роботи розробників ІС. Багато хто з замовників
припускає, що незрозумілі ТЗ призначені для того, щоб спра-
вити на них враження та підвищити вартість робіт. Як показує
досвід одним з можливих шляхів розв’язання цієї важливої про-
блеми є створення та знайомство замовника з прототипом інте-
рфейсу. Бо. прототипи інтерфейсу є тим єдиним документом,
114