Page 105 - 4695

Рисунок 7.6 Приклад вікна яке читається: текст центрується
по лівому краю, рівень п'ятий, відступ зліва 3 см. справа 0 см
По-третє, воно повинне задовольняти великому закону «ре-
левантне вперед». Найчастіше використовувані елементи ма-
ють бути розташовані в лівій верхній частині екрану, рідше ви-
користовувані - в правій нижній частині. Зауважимо, що вікно
сканується поглядом точно так, як і відбувається процес чи-
тання - спочатку погляд переходить в лівий верхній кут, потім
переміщається вправо, потім переходить на наступний «рядок»
і так далі. Тому, наприклад, вертикальний елемент управління,
який розриває ці уявні рядки на частини, завжди уповільнюва-
тиме сканування вікна і викликатиме незадоволення у користу-
вачів.
Термінаційні кнопки мають бути розташовані внизу або
справа. Річ у тому, що в інтерфейсі завжди повинно бути реалі-
зовано правило: спочатку вибір параметрів, а потім дія. Пору-
шення цього правила істотно підвищує кількість людських по-
милок і послаблює відчуття контролю користувача (що загро-
жує низьким суб’єктивним задоволенням). Це правило, будучи
застосованим до діалогових вікон, примушує поміщати термі-
наційні кнопки знизу або справа, тобто в області, яка сканується
останньою.

7.3.1. Вкладки
Площа екрана обмежена, а кількість елементів управління,
які може знадобитися вмістити в єдиному функціональному
блоці (тобто вікні), не обмежено нічим. У цьому випадку дово-
диться використовувати вкладки. Щоб правильно їх використо-
вувати, потрібно дотримуватися певних вимог.
Окрім розміщення максимальної кількості елементів управ-
ління в діалоговому вікні, вкладки можуть виконувати ще одну
роль, а саме: обмежувати інформаційність недосвідчених кори-
стувачів про не дуже потрібну їм функціональність. У той са-
мий час коли потрібно умістити більше елементів виникає про-
блема приховування від користувачів можливо потрібної їм фу-
нкціональності.

104