Page 309 - 4694
P. 309

Рисунок 2.39 – Схема ацетиленокисневого різака

                 Процес  газокисневого  різання  здійснюється  таким
            чином. Після того як метал, що розрізується, нагріється
            підігрівальним  полум’ям  до  температури  займання  (на
            що,  залежно  від  його  товщини,  витрачається  5-40  с),
            подається  струмінь  кисню  і  метал  займається.  Горіння
            супроводжується  виділенням  значної  кількості  тепла,
            яке  поширюється  у  глиб  металу  і  підігріває  шари,  що
            лежать  нижче,  до  температури  займання.  Рідкі  оксиди,
            що  утворюються  у  процесі  різання,  видуваються  із
            порожнини різання струменем кисню. Ручні різаки типу
            «Пламя»  та  інші  працюють  при  тиску  ацетилену,  не
                                     2
            нижчому за 0,001 Мн/м  (0,01 ат), і тиску кисню 0,3-1,2
                  2
            Мн/м  (3-12 ат). Такими різаками можна розрізати сталь
            товщиною  6-300  мм  зі  швидкістю  550-800  мм/хв.
            Спеціальними різаками розрізують сталь товщиною до 2
            м  і  більше.  Кисневе  різання  у  багатьох  випадках
            механізується  за  допомогою  спеціальних  переносних
            приладіві газорізальних

            машин. Широко застосовують переносні прилади ПЭЛ-
            60  з  електроприводом,  прилади  ПВЛ-60  із  повітряним
            приводом  і  інші,  за  допомогою  яких  можна  розрізати
            сталь товщиною 3-100 мм зі швидкістю різання 100-1500
            мм/хв.
                                        308
   304   305   306   307   308   309   310   311   312   313   314